є для кого жити…

Піонами  розквітла  сива  осінь
Забутий  день,  заховане  життя
Хтось  навскосяк  розкрашує  монети
Які  валялись  на  землі  дарма.
Кілька  монет  із  більшістю  сторін
Як  люди  -  недочитані  до  краю,
Напевно  викладати  треба  нам
Теорію  загубленого  раю,
Щоб  розуміти.  Бачити  вперед,
Хто  з  нас  навчений  віддано  любити.
Іти    і  знати,  що  «Мені»
У  цьому  світі  є  для  кого  жити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492470
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2014
автор: Lesyunya