Липневі ночі тягнуться надто повільно,
Темінь наче червоне вино із переспілого винограду
Переливається теплим потоком із тіла в тіло,
Додає до присмаку шкіри трохи імбиру та шоколаду.
Солодкий ревінь солодким медом солодких уст,
Які наповнюють кров'ю мов вишню улітку соки,
Мідні зіниці берлінської сині і сріблястих альпійських лук,
Заціловують твої страхи, перев'язують твої бинти, і юнацькі сипучі мороки.
Немає нічого важчого за миті, які закінчуються,
Немає більшого відчаю у ночах, які переповнені тиші,
Жіноча ніжність - це невловима частинка Бога, прокляття, вічності,
Вона буде жити в тобі загорнена в плащаницю і ніколи тебе не залишить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492181
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин