Розтятий простір галактичної поеми...
Поміж рядків заледенілі крихти днів.
Із ясних зір заплетені скупі катрени.
Мереживно спливають з товщі снів.
У міжпланетних вигинах словесних
Готичним локоном розрізана печаль.
Мовчить душа у кандалах тілесних,
Злотою ниттю вигаптовує вуаль...
Космічне чтиво вкраплене у миті
Злітає переспівом сплячих рун.
Туманним пилом звуки сонця вкриті.
Торкається поема серця струн....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491854
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2014
автор: Ірина Кохан