Гризе щось. Ниє.
Ні це не сумління!!!
Терзає душу, як орел.
Воно в мені. Воно ще в серці жи́є.
А я з ним борюся, бо впертий,як осел
Я гордий, бо забути намагаюсь?
Я сильний – в кулаці тримаю почуття?
А , може, то я просто сповідаюсь…
Папір вбирає нестерпний біль серцевого биття .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491750
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2014
автор: Ігор Кулай