Коли загляне ніч в вікно,
Земля приляже на спочинок,
Надію в серці все одно
Все буду пестить, не покину.
Я не скажу, що дуже жаль,
Що не збулися мої мрії.
Я заховаю під вуаль
Слова, якими тебе грію.
Та ти не знатимеш про це.
Ти будеш просто міцно спати.
Лиш кожне сказане слівце,
Луною буде відлітати.
Дощі, дощі безперестанку.
Холодний душ, як із відра.
А я чекатиму світанку.
Така з тобою, любий, гра...
Та я й не хочу, щоб ти знав,
Що я молюсь давно на тебе.
Бо так боюсь злякать печаль,
Яка мені чомусь так треба...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491727
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2014
автор: Н-А-Д-І-Я