Серед міста, що дихає пам*яттю різних обличь
Я крокую щоденно і думки так міцно стискають
Моє небо, що впало на очі... Розпалена ніч
Ароматом зірок, хвилі спогадів тихо вкривають.
Що в моїй голові? Де те серце? Хіба я живу...
Хто ще досі чекає на мене із ночі до рання?
Дратівлива година п*є спрагло воду дощову
Дрібні сльози небесні є грішним моїм покаянням.
Я так тихо живу, що думки мої мене гучніш...
Із дахів позривалися привиди мрій-самовбивців.
Я існую в тобі... В сумі..посмішці...в час, коли спиш...
І напевно у серці...що тут... у старенькій бруківці...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491249
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2014
автор: Юліанка Бойчук