Над Дніпром…

Розлога  тиша  над  Дніпром.
Дзвіниці  сплять  іще.  Крилом
Над  сонним  плесом  морок  не  розбила  птиця.

Вода,  як  молоко  парне,
Туман  нас  ніжно  огорне,
Ми  у  човні,  а  може  це,  мені  лиш  сниться.

Та  скоро  сонце  над  ліском
Зійде  і  птиця  голоском
Сполоха  тишу  і  дзвінкий  розбудить  ранок.

І  плесо  золотом  сяйне,
І  риба  у  воді  майне,
І  віддзеркалення  своє  побачить  небо.

Люблю  ці  ранки  над  Дніпром
І  полиск  хвиль  над  поплавком,
Маківок  Лаврських  у  воді  священний  відблиск.

І  стугін  Києва  глухий,  
І  промінь  сонця  золотий
Бринять,  змагаються  вгорі  над    любим  містом.

2009

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491233
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.04.2014
автор: @NN@