Я дарую тобі цей розхристаний ранком світ.
І сукупність дужок, ніби Селінджер, замість квітів.
І задихану зустріч, і зелень на косах віт,
І мандрівки у сни — ніжним килимом з трав укриті.
Я дарую тобі непокору в моїх очах
І свободу в віках і віки під знаменням волі
І якщо первоцвіт у далеких лугах зачах —
Значить час для бузку, для тюльпанів і для піонів.
Якщо голос заслаб — значить час для сплетіння рук,
Якщо руки втомились — відрадно удвох мовчати.
Так палає на небі світанок, багрянцем смуг —
І крізь них виринають білявих хмарин фрегати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491201
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2014
автор: NNNP