щось типу пісні...
Мила.
мм...
Мила.
Зовсім розправив свої биті крила,
Щоб і тебе всю вони ніжно вкрили.
І як згадати забуте давно –
Краще не відкривай вже те вікно...
Мила, моя ти прекрасна і мила,
Світ весь чудовий мені ти відкрила...х2
Просто всміхайся життю без причини.
Не рахуй знову ні дні, ні години,
Не діли шлях поміж чорних тих кішок.
А рахуй щастя під кількість усмІшок,
Мила, моя ти прекрасна і мила,
Світ весь чудовий мені ти відкрила...х2
Я геть не схиблений екстрасенс,
Щоби шукати примарний сенс
Там, де його й так ніколи нема.
Все ж я з тобою...таки не дарма.
Мила, моя ти прекрасна і мила,
Світ весь чудовий мені ти відкрила...х2
Покохав теплих очей сонцесяй
Й дивовиж сповнену ніжну усмІшку.
Це до безтями шалений мій рай –
Зранку прокинутись разом у ліжку...
Мила, моя ти прекрасна і мила,
Світ весь чудовий мені ти відкрила...х2
Я геть не схиблений екстрасенс,
Щоби шукати примарний сенс
Там, де його й так ніколи нема.
Все ж я з тобою... все ж, мила моя!
Мила..
мм...
Мила.
19.03.2014 – 21.03.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491162
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2014
автор: Микита Баян