Обіймай...
Коли рветься душа на частини,
Коли обрій зникає,день заливає ніч…
Юлія Фінковська
Обіймаю…
Коли рветься душа на частини,
Коли обрій пітьмою стирає ніч.
Черпаю із моря зірок намистини,
А сонце я п *ю із зіниць твоїх віч!
На лініях твоїх вже завчених долонь…
Омріяний і вимолений спокій.
Ти -мій шалений,внутрішній вогонь,
Люблю я ноти твоїх кроків.
Прости мене за все,моя кохана:
За сльози,за розірвані вітрила…
За муки,за відкриті мною рани,
І за безжалісно спалені крила!
Обіймаю….
Коли рветься душа на частини,
Коли обрій пітьмою ковтає ніч.
Прости мене за доньку і за сина,
Яких я не бачив на дні твоїх віч!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2014
автор: Той,що воює з вітряками