Хто пройшов крізь вогню
надпекельне горнило
Хто вмирав та тримав
вщерть розбите вітрило
Той відчув до кінця
смак п ́́янкої свободи
Той був свідком народження
нового роду
Хто раба по краплині
вичавлював з себе
Піднімаючи прапор
в зачорнене небо
Хто ішов уперед,
хто не став на коліна
Той відчув,
той побачив нову Україну
Хто стояв, мов стіна.
Наче скеля. Мов брила
Кому очі брати,
помолившись, закрили
Тому буде весна
ніжно цвітом стелити
Росянисті луги
будуть небо молити
За усіх, хто пройшов цю дорогу буремну
Аби сталось! Збулось! Аби все недаремно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490938
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.04.2014
автор: Хлопан Володимир (slon)