Бувають дні печалі й скрути ,
бувають дні , коли дощем
і небо , й серце огорнуті ,
немов незримим відчаю плащем .
І тягнуться понурим караваном
незмінно і незмірно сірі дні .
І де кінець їм – не збагнути ,
все потонуло у імлі .
Та час настане , і потужний промінь
проріже непроглядність темних хмар ,
і зазвучить в душі хорал ,
і світ вбереться в веселковість .
2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490902
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.04.2014
автор: Іванюк Ірина