Конвалії білі – це квіти кохання,
Немов наречені вдягнули фату,
Дзвіночки дрібненькі дзвенять спозарання,
І лине кохання до вас на льоту…
Пр. Хай дурманять вам душу аромати конвалій,
Білу квітку лелійте, як кохану свою,
Від кохання такого, як від квітки зомлійте,
На поляні конвалій будьте завжди в раю…
Не рвіте конвалій - чарівної квітки,
Вони чисті й білі, неначе дівча,
До вас це кохання прилине із звідкись,
До вашого серця ввійде без ключа.
Пр. А конвалії білі – весняні діаманти,
На поляні зеленій пішли у танок,
Птахи соло виводять, наче справжні таланти,
Б’є духмяним набатом конвалій дзвінок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490853
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2014
автор: Віталій Назарук