Одружився козел з вівцею,
Сміються всі в стійлі,
А він з дружиною своєю,
Щодень на дозвіллі.
То високо йдуть у гори,
То далеко в хащі,
Кажуть їх чекає горе,
Вони вдвох пропащі.
А вони собі у парі,
Мовби одне ціле,
Не розлучать їх ті чвари,
Геть все наболіле.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/641-kozel-i-vivtsya.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490785
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 06.04.2014
автор: Антоніна Грицаюк