Новий рік.
Зима поволі, ніби навмання,
Ступає в переддень Нового року,
Неначе повінь змішує глибоку
У сутінках минаючого дня.
Зима деінде, все ж не звідусіль,
У розшуках п’янички Водолія,
Від шалу і від повіні п’яніє
І кригу б’є, вгамовуючи біль.
Розхристана, роздягнена ущент,
У розпачі збісилася, скажена,
Хмільна повія, дика наречена,
Останніх днів настояний абсент…
Автор: Оксана Ракіта
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490703
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2014
автор: Оксана Ракіта