Крицею на сріберній ріллі
Морозцю квітневого імпреза,
Опадає з абрикоси цвіт
І у сходів носики померзли.
Ну нащо нам каверзи такі?
Ми уже надіями багаті,
А тепер і їх мороз – на кін.
І,хоч нам до лиха не звикати
Молимо Всевишнього нараз: -
Доля хлібороба в Твоїй волі,
В нелегкий випробування час
Не залиш народ без хліба й солі!
Із зневіри і гріхів земних
На дорогу праведну виходим.
Освяти жагу дітей своїх
До братання, світла і свободи.
Дай, напевне най останній шанс,
Щоб добром засіять власне поле.
Світ, звичайно, привітає нас,
Якщо Ти зробити це дозволиш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490636
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2014
автор: stawitscky