На роздуму крилах падаю в себе
І кружляють мене непохитні і споконвічні питання:
"Хто я? Навіщо? Існує чи Небо?
Чому народився, живу і стою на порозі прощання?"
Це я - реальний, земний, тварний, грубий,
А інша частина мене - таємна, окультна, віртуальна,
Що на крилах Знання тягне від згуби
Життя, де кожний крок є стоголосо сумнівний і банальний.
Бажання крилами вкриюсь стократно,
І я вирвусь за межі літати тільки такими крилами,
Буття всіляке пізнаю контактно,
Подолавши відстань і час легко, тільки ментально, думами.
05.03.2014
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490530
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 05.04.2014
автор: Левчишин Віктор