Все в печалі, моя Україно,
Мій стражденний народе в вогні.
Генофонд все шукають й коріння.
Мій пісенний народе в борні.
Ватажки,… патріоти,… і гроші…
Совість, честь вже на потім, колись?
Або ж крайнощі – тільки на мові…
Лиш на поділ: хохли, москалі.
Примусово! А ні – виселяйтесь.
Що це? Звідки? Коли це було?
Племена… луки, стріли,… триклятий
Час. …На дворі – двадцятий давно.
Схаменімось – до розуму, браття –
Мир у домі мечем здобувать?
Звідки впертість? Спливає латаття
Річки часу… Посадимо ж сад.
Дружби сад – де берези й смереки,
І найкращі пісні про любов.
Ми сім'я. Й не австралопітеки.
Не минути нам Божих основ.
05.04.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490439
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2014
автор: Променистий менестрель