У очах бринять сльози, з них рани.
Сльози надії, любові, стражданнь
І маленьке серце чекає мами,
Може із снів ангели прилетять.
І заграє море, затріпочуть хвилі
І дитина скаже "Мамо, люблю!"
Материнське серце відчує надії,
Візьме за руку дитину свою.
Приспів:
Пригорни, матусе! Мене болить.
Обіцяю буду слухнянішим всіх.
Пригорни, матусе! В душі шумить.
Бо злітає з серця все більше цвіт.
В світі так багато дітей,
Що шукають дитинства весну.
Кличуть маму щоніч і щодень.
Не кидайте кровинку свою!
Бо ці очі не винні життям
За помилки батьків і людей,
Що шукають сна в своїх днях
Залишивши його без ночей.
Приспів:
Пригорни, матусе! Мене болить.
Обіцяю буду слухнянішим всіх.
Пригорни, матусе! В душі шумить.
Бо злітає з серця все більше цвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490306
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 04.04.2014
автор: Галина Кудринська