Сьогодні дощ,
мої слова мов не мої…
зрадили…
Я падав вниз свідомо…
Вже проростають первоцвіти,
так хтілося іти, летіти
з дому
до берегів озер нових й світанків…
Я падав вниз… й переді мною
дні – відбитки від чорнила…
Я падав вниз…
То замітало снігом,
а ось вже зеленіє…
там почав палати міст,
І байдуже, що мій…
… так хтілося втекти…,
і десь в лісах
через гілля бруньчасте
погляди у небо кидати весняне ...
Я падав вниз…
й так хочеться не знати,
як маєш крила,
та не в змозі більш літати…,
а лиш асфальт стирати рукавами
…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490304
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2014
автор: Юра...