…Я ішла, а мене чекали
Сто вершин… сто падінь … сто злетів…
Сто доріг… сто стежок… сто вокзалів…
Новий принц на новім драндулеті…
Як прийду я з доріг додому…
То з розпуки замішу тісто…
Повтикаю, як ту аксіому,
Я в те тісто порване намисто…
Я з розпуки замішу тісто…
А з жалю нароблю котлетів…
А потім розіб’ю на друзки
Сто вершин… сто падінь… і сто злетів…
Сто доріг… сто стежок… сто вокзалів…
Сто принців… і сто драндулетів…
…як ішла я від тебе… Знаєш…
То з розпуки місила… Дзуськи….
Ти мене десь отам проклинаєш…
Я ж отут… увесь світ - на друзки!…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489957
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2014
автор: гостя