Самота

Удвох  стояли  на  майдані
Дивилися  у  небо  на  зірки.
Тоді  з  тобою  ще  не  знали  –  
Розлука  прийде  на  віки.
Шматочок  сонця  в  небосхилі  –
Маленька  зіронька  впала  на  долонь.
Було  бажання  та  надія,
Що  буде  щастя  та  покой!
То  не  ссудилось  бути  разом  –
Не  буде  зустрічей,  чекань.
Та  прикрощі  життя  одразу
Схопили  серце  в  свій  полон.
Не  зазирнути  більше  в  очі,
Твої  глибокі  немов  сон,
Та  не  сховатися  в  обіймах  ночі
Від  поглядів  чужих,  удвох.
Душа  моя  зламала  крила,
Прийшла  у  серце  самота,
Печаль  моє  обличчя  вкрила,
Та  спомини  усі  –  як  гіркота.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489542
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2014
автор: Ниро Вульф