Наш намагалися змінити світ
І нав`язати чужоземні ідеали
Землі хотіли відібрати цвіт,
Але ми сильні – ми не віддали.
Колись хотіли голодом зморить
І прагнули загарбать нашу мову
З часів Русі хотіли Київ наш спалить
А ми, відбудували його знову...
Все те, що в юності спіткало нас –
Життєвий досвід на новій сторінці
Уже є мудрість і ще маєм час
Ми ж – «українці»!
Ми як верба, яку ламає вітер
Мороз,дощі – руйнують її віти
Хотіли викоріти нас...й на цвинтар
Та ж не вдалося, бо ми хочем жити.
І Конституція прийнята досконала
Що гарантує верховенство прав людини
В нас демократія, ми – правова держава
«.....Від імені народу України....»
Мабуть на все як кажуть Божа воля
Були колись голодні й полонені
Напевно ж то така в нас з вами доля
Щоб стали сильні ми, на світовій арені!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489448
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2014
автор: Марина Мариніна