В житті по-різному буває,
Я не виню того, хто впав,
А люблю тих, хто помагає
І хоче, щоб лежачий встав.
Не злюсь ніколи на погоду,
І ти шукай у всьому плюс,
Тепер ми маємо нагоду
Подати каву, чай комусь.
Я не встигаю на автобус,
Та не виходжу з себе вмить,
Візьму у руки краще глобус
Й лечу, куди душа летить.
Я можу бігти далі й далі,
Упаду, встану, усміхнусь,
Але я хочу в ідеалі
Подати рученьку комусь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489441
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2014
автор: Плюта Вікторія