Бог, як істинний чоловік,
Завжди доводить усе до ладу:
Повітря повнить туманом,
Жінок любов’ю і самообманом,
І тільки в дітей і психічно хворих
Вживляє датчики і мікрофон,
Першим ділить цукерки,
Між другими ділить бром.
Бог, як істинний патріот,
Безкомпромісний соціал-демократ,
Завжди ділить порівну нерви,
Стабільність і війни,
Коньяк і консерви,
Кількість кредитів життя,
Кількість відсотків на смерть,
І навіть коли все піде шкереберть,
Дефолт заступить на Божий поріг,
Він має борошна і води
Для ще однієї Землі.
Бог, як істинний ескулап,
Відданий лікар і просто тато,
Знає, коли ще можна,
І знає, коли не варто,
Він ставить свою повсякденну варту
Завжди обабіч ключиць і ребер,
Швів, сухожиль,
Кровоносних судин,
І коли ти думаєш, що помер,
Він подає тобі аспірин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489155
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин