«В камышах запело жабье вече.
Вышел месяц и украсил вечер».
/В.Витюк. «Летопись души»/
«Рай, рай, рай, рай, рай, рай, рай, рай!» –
Про купини на купинах з болота,
Від зір й до зір, при світлі і вночі
Гучних пісень – турботливих турбота! –
Виспівують жаби для слухачів:
«Рай, рай, рай, рай, рай, рай, рай, рай!»
«Рай, рай, рай, рай, рай, рай, рай, рай!» –
Майбутнє пророкують жаби кваком.
Переклад мовний кваків відтворивсь,
Вслухайся, небораче: "Що ти значиш?
Ти був ніким, ніким і залишивсь!" –
«Рай, рай, рай, рай, рай, рай, рай, рай!»
«Рай, рай, рай, рай, рай, рай, рай, рай!» –
Це вічна пісня "жаб’ячого" віча…
Почуй мудріше, мудрий чоловіче! –
Це біль людський проллявся через край:
Шевченка «Сон» – комедію читай! –
Про Рай земний, про незбагненний Рай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489121
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2014
автор: Михайло Нізовцов