ГОЛУБІ СВІТАНКИ, НОЧІ СИНІ…

Голубі  світанки,  ночі  сині
У  травневих  виблисках  роси.
Ви  такі  красиві  на  Волині,
Де  гаї  зібралися  й  ліси.

То  гойдаєте  озерне  плесо,
То  в  човнах  ховаєте  свій  біль.
Раннє  сонце,  з  пінкою  еспресо,
Знов  між  хмар  танцює  водевіль.

Там  стелилось  місячне  проміння,
Як  коханий  пісню  дарував.
У  душі  плекалося  прозріння,
Коли  ранок  нічку  забавляв.

Ви  не  раз  згадаєте  ті  миті,
Як  зозулі  зойки  на  крилі.
Мов  куріпки,  пурхнете  у  житі
З  острахом,  пташиночки  малі.

Голубі  світанки,  сині  ночі,  
Буду  пам’ятати  вас  завжди,
Впали  незабудками  ув  очі,
Залишили  там  свої  сліди.

Вам  вдалось  коханням  запалити
Свічечок  каштанових  політ.
Як  же  вас  вже  більше  не  любити?
Ви  —  єдині  на  весь  білий  світ!      2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489035
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2014
автор: Lana P.