Лебеді білі сіли на воду,
Мили об хвилі крила на сонці,
Пили, як воду, власну свободу
І обнімались наче у танці.
Ніжно тягнули шиї до неба
І милувались лісом сосновим,
Зорі розтали, летіти вже треба,
Вмилися променем всі світанковим.
Тихо поснідали - шлях не близенький,
І розігналися в синії далі,
Вітер попутний, свіжий, легенький,
Лишив пір’їну з криком печалі…
Лебеді зникли, пусто на плесі,
Лиш очерет гомонить в верболозах,
Хмари лишилися у піднебессі
І одягнулися трави у сльози…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488719
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2014
автор: Віталій Назарук