І знов весна у мареві тюльпанів,
Свічки каштанів провіщають день ,
І сходяться старенькі ветерани
Віддати шану вічно молодим.
Берізки їм шепочуть про любов,
Дуби нагадують їм міць і силу,
Зітхає мати: «Мій теж не прийшов,
Чому зі мною не говориш , сину?»
Уже твої невісти посивіли,
Журба журбою і життя пройде,
Вони невінчані дочасно постаріли,
Не вернеться вже суджений , не йде.
Дев’яте травня… Все навкруг цвіте,
Палають біля Вічного вогню тюльпани.
Усі радіють - Перемога йде,
Лиш я мовчу…
І ти мовчиш, коханий…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488692
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2014
автор: Паснак Марія