Як блискавка
мелькнув над білим світом,
Як метеор
згорів у тлі земнім;
Але ж устиг,
у зоряному літі,
Раніш злетіти
в сонячний зеніт…
І звідти,
обійнявшись зі світилом,
Розгледіти
тонку ціну життя.
Лемківські де
купелі сизокрилі –
У Божий сенс
зійти без каяття.
Легенькою
хмаринкою земною
Над шепотом
смерек і верховин –
Сердець торканням,
без стенань і болю,
Здійняти душі
наші із низин.
Такий близький
і дорогий наш, друже,
Ти був і є
у відблиску небес,
Послання ніжне
і сердечне, Боже –
Твій голос
обіймає світ увесь!
В'ячеслав Шикалович
16.12.2009р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2014
автор: Променистий менестрель