Летіли літаки у синє небо,
В захмарну даль - у безвість висоти…
Нікому з нас війни не було треба,
Та у вельможних вистачає глупоти:
Платити за комфорт людською кров*ю,
І за амбіції великокняжих блазнів…
Країна вмиється черленою сльозою,
І криком ненародженого щастя!
*черлений-червоний,багряний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488322
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.03.2014
автор: Той,що воює з вітряками