Місто древнє, місто старовинне,
Ти встаєш із туманів віків.
Ми усі пам’ятати повинні,
Хто нарік тебе «Станіславів».
Гул століть , мов жорно старе,
Що було , перемеле усе.
Та за душу завжди Березень
Те, що спогади давні несе.
А над містом знов ранок встає ,
Липи пахнуть ніжно і духмяно.
Я щаслива , що у всіх нас є
Та земля , що повік не зав’яне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488127
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2014
автор: Паснак Марія