Амуре, чи в тебе закінчились стріли,
Чи відстань до цілі з небес чимала?!
Чи, може, то так ти стріляєш впівсили,
Що серця не може пробити стріла?!
Монмартри і Сени! Багети, берети!
Два лики монети... Давай, обирай!
Я тут, недалеко, без бронежилета,
Стріляй, не чекай! Зупинився... Стріляй!
Наважився врешті, підкинув монетку...
Стрілу запустив... А чому лиш одну?!
У мене... А в ту невеселу брюнетку,
Що мріє також про любов неземну?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487891
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.03.2014
автор: Віктор Банар