А он ворвался громом по средь ночи…

А  он  пришел  когда  уже  не  ждали
Ворвался  в  дом  с  весенними  ветерком
Ведь  он  не  знал,  как  по  ночам  рыдала
Хоть  Богом  не  забытая,  ушел!

И  сердце  преисполнено  любви
Тогда  рвалось  на  мелкие  кусочки
Как  девочке,  бежать  бы  в  свои  сны,
Как  женщине  хотелось  выть  от  боли

А  он  ворвался  громом  по  средь  ночи
Он  молнией  ворвался  среди  мая,
А  Девушка  взглянув  в  его  глаза,
Молила  Господа  чтоб  больше  не  оставил...

 
Перший  варіант
[b]Він  ввірвався,  громом  серед  ночі…[/b]

Він  прийшов,  коли  вже  не  чекала
Увірвався  з  подихом  весни,
Він  не  знав  як  у  ночі  ридала
Богом  незабута,  залишив!

Серце,  переповнене  любові,
Розривалось  з  тріском  на  шматки
По-дорослому,  хотілось  вити  з  болю,
По-дитячому,  тікати  в  свої  сни.

Він  ввірвався,  громом  серед  ночі
Блискавицею  середини  весни,
А  вона  поглянувши  в  ті  очі
Тихо  шепотіла,  не  іди..
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487777
Рубрика: Лирика
дата надходження 24.03.2014
автор: Livera