Розчинитися б, коханий, у тобі,
У твоїх обіймах, любий, вмерти.
І стрічать світанки голубі
В чарівному вальсі-круговерті.
Буду мерехтіти крізь жита
Зіркою для тебе без спочину,
Тільки б знати, що в твоє життя
Я ввійшла назавжди, як єдина.
Влитися б у тебе, як ріка,
Що вливає хвилі в синє море...
Любий мій! Нехай весна п`янка
Морок ночі сяйвом переборе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487614
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2014
автор: Ірина Хміль