- Матусю, а чому була війна?
- Скажений звір прикинувся ягнятком.
- Ну а чому ж закінчилась вона?
- Пліч-о-пліч стали за свободу син і татко.
- Матусенько, як не впізнали звіра?
- Багатії з війни черпали зиск.
А інші… Їх згубила підла віра
У власну винятковість, власний лиск.
- Матусенько, чом плачеш ти ночами?
- Бо знову звір дістав святого маску.
Брехливим словом, солодкими речами
Про рай у пеклі розказує він казку.
- Матусенько, не побивайсь, не плач!
Я виросту і подолаю звіра!
- Я знаю, синку, виростеш силач!
Не для війни, синочку, а для МИРУ!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487496
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.03.2014
автор: Валентина Курило