Не питай про загублену мрію,
Про прожиті в розлуці літа.
Хоч тобою ще досі я снію,
Та душа, немов мушля, пуста…
Не вглядайся пильнісінько в очі,
Не шукай, що минуло давно.
Нехай кров собі в венах клекоче…
Нам не скласти старе доміно
Почуттів полинялих з роками.
Не цілуй прохололі вуста.
Так багато лишилось між нами,
Та душа, немов мушля, пуста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2014
автор: Олена Іськова-Миклащук