На старому годиннику десята година

На  старому  годиннику  десята  година.
Заклада  в'язка  тиша  вуха  мої.
Де  поділося  щастя  і  куди  пішла  сила  ?
Чому  мокрі  й  хворі  про  тебе  вірші  ?

Я  сиджу  за  столом,  а  у  грудях  потерпло,
Захололи  долоні,  затихла  душа.
Світло  жовте  у  кімнаті  моїй  померкло.
Грюкнули  двері.  Я  залишилась  сама.

Ти  пішов.  Знявся  в  небо  як  білий  дим.
Ти  пішов,  щоб  ніколи  уже  не  повернутись.
Ти  пішов,  проте  залишився  одним
Кого  я  кохала.  А  тепер  тебе  не  торкнутись.

Я  дивилась  у  стіну.  Непорушно  сиділа.
І  дім  мій  став  страшенно  пустим  та  тіснимю
На  старому  годиннику  десята  година.
Ти  просто  пішов.  Знявся  в  небо  як  дим.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486897
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2014
автор: Олька Оленька