тво́я палітра надто порожня
на тобі сьогодні
розмиті розводи води
ти наче не ти
а насправді на тебе так схоже
знову ідеш
і знову кудись не туди
твоїм реаліям надто затісно
де тебе носить
і що називаєш своїм?
де ти блукаєш
між веснами стихлого міста?
знову десь там
де надто багато сторін
твої сліди ще вивчені вчора
малюнки на шкірі -
тонкі філіали душі
аквареллю по стінах -
і знову ти наче у дома
зрештою, тут
і сво́ї бувають чужі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486860
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2014
автор: kore