Стоїть в журбі калина
До сонця нахилилась.
О, юная дівчино
Чого ти зажурилась?
Ти на устах усмішку
Брехливо підробляєш.
А у очах – озерцях
Ти смуток свій ховаєш.
Прийшла ти до калини,
Щоб горе розказати,
Адже в житті дівчино
Вона для тебе мати.
Розказуй їй про долю
Не плач ,берись за весла
І у життєвім морі,
Й у тебе будуть весни.
Ще зорепадом буде
Твоє життя дівоче,
І соловейко пісню
Співатиме щоночі.
12.1990 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2014
автор: леся квіт