Ще донедавно в мене був СВІЙ дім,
Мене у ньому так чекала мама,
А зараз пусто, раптом, стало в нім,
Хоч все на місці там, усе так само.
Не буде вже матусі у вікні,
Яка мене стрічала й проводжала...
Як же зібрати, зберегти ті дні,
Яких було, останнім часом, мало.
Як зберегти тепло її руки,
Яку в своїй долоні я тримала,
Коли ще сподівалася таки,
Що в Смерті шансів в нашій хаті мало.
Якби хоч знати що їй краще там,
Що мамочку вже не болить нічого,
Та я про це питаю, сам-на-сам,
Лиш риторично, у молитві Бога...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486763
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.03.2014
автор: Патара