Найбільше щастя у руках тримаю,
До себе ніжно пригортаю.
Життя даруючи, молилась,
Щаслива доля б десь не забарилась.
Про нашу зустріч, я давно вже знала,
Як тільки тата покохала.
Народжена ти з ніжності й любові,
Це знають всі , і зорі пурпурові…
До ніг в колиску покладу,
Від тебе горе відведу,
Небес блакить розкину над чолом,
Щоб добре нам було обом!
А коли зіпнешся ти на ніжки,
Травою вистелю доріжки.
І шепіт перших слів ніколи не забуду,
Носити в пам’яті з собою завжди буду.
Любов і ніжність, море щастя й ласки
Зберу в барвистий сяючий клубок.
Нехай же все твоє життя, немов у казці,
Сплететься з цих міцних ниток!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486745
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2014
автор: irunna