Ці мрії зроблені із сталі,
І руйнувати їх не смій.
Краще тримайсь від них подалі!
Я сама боюся власних мрій.
Ці мрії отрутою политі.
Ти знаєш – вони смішні, дурні.
Вже стільки раз вони були убиті…
Будь ласка, не чіпай їх! Ні!..
Ці мрії породжені із пекла.
Вони застрелені весною.
В них запускаєш свої ікла…
Вони загризені тобою.
Ці мрії… Краще б не робив цього!
Ці мрії – як могильні плити.
Тепер дивись! Ти ж досяг свого!
Тепер дивись: помираю я і ти…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48640
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.11.2007
автор: Lacrima