Баба Онися журиться

Йой,  діти,  що  будем  робити,
Зійшли  пшениці,  наче  море.
Чи  дасть  нам  маскаль  те  спожити,
Чи  танком  врожай  переоре.

А  я  за  коня  заплатила,
Бо  гріх,  щоб  поля  перелогом.
Насіння  в  сусіда  купила,
...Чи  ж  має  той  "брат"  в  серці  Бога?

Синочку,  підеш  воювати,
А  хто  ті  жита  припильнує?
Чи  й  вернеш,  рідненький,  до  хати
Ох,  серце  біду  моє  чує.

По  радіо  нині  казали,
Що  хочуть  нам  Крим  відібрати.
Та,  най  би  Сибір  свій  орали
Не  дай'Бог  полізуть  в  Карпати.

Ой,  чи  й  діждем  жито  жати,
Чи  звезем  в  стодоли...
Пожурилася  старенька,
Та  й  пішла  у  поле.
Оксана  Максимишин-Корабель
10    березня  2014р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486239
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 17.03.2014
автор: ОксМаксКорабель