Немає зір… Немає сил…
Лиш Вітер НОЧІ приносив…
І розбивав мій тихий штиль…
О береги… давно забутих ран…
Там… де немає Сподівань…
Він підносив на гребні хвиль…
До самих хмар…
У синю синь…
Лиш невідомий ОКЕАН…
Моїх Бажань…
Ти не шукав… І не просив…
І навіть шрамів не носив…
Від тих старих… давно забутих РАН…
Мене ж манила ГЛИБИНА…
І Вітер НОЧІ відносив…
У чорну даль… І в синю синь…
Той Океан….
Який…
Немає ДНА…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485967
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2014
автор: гостя