Ой чому калина,
Віти похилила
Не летять до неї, більше солов’ї.
Сонячна погода
З літом не приходить
Не приносить барви, радісні свої.
Ген широким полем,
Покотиться болем
Мрія та надія, на своє життя
Відгукнеться стоном,
І осяде громом
Пробере за душу вовчим, злим виттям.
Рідна Україна,
Люба батьківщина
Не скінчились терни, на шляху твої
Ой не бачать люди,
Що добра не буде
У важкій жорстокій – НАРОДНІЙ ВІЙНІ.
Ой чому калина, віти похилила
Не летять до неї більше соловї
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485913
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 15.03.2014
автор: ukran