Асфальт


Ніжний  ранок  зійшов  на  зарошені  квіти.    
Ти  із  ліжка  встаєш,  та  не  дивишся  вниз.  
Підійдеш  до  вікна,  й  на  асфальті  помітиш  
Чиїсь  надпис  за  ніч:  «Я  сумую,  вернись!»  
І  все  щастя  землі  за  єдину  хвилину  
Добрим  гостем  душі  всю  тебе  обів’є.  
Ти  опустишся  в  двір,  і  допишеш  новину:  
«Я  не  знаю  тебе!  Напиши  хто  ти  є!»  
Тріпотіння  чекання  уріжеться  болем,  
Тільки  швидко  біжать  літні  сонячні  дні.  
Вже  наступного  ранку  відмова  готова…  
«Хто  це  тут  відписав?  Це  послання  мені!»  

І  хоч  скільки  ще  ранків  буде  в  цьому  домі,  
Більш  ніхто  не  напише  на  холодній  землі…  

15.03.2014  р.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485871
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 15.03.2014
автор: Володимир Шевчук