Я не люблю, коли несуть неправду,
Хоча, від правди голова болить...
Та й сам, буває, інколи лукавлю -
Лиш це не вихід. Так не можна жить.
Я не люблю, коли хтось б"є тривогу,
Але і спокій часом дошкуля...
Мені те все до болю вже відоме,
Та в тиші розум більше дозволя.
Я так люблю, коли всі розуміють,
Хай маячня нерідко виплива...
А тим приємніше, сказать посмію,
Які не є - то все одно слова.
Я в захваті, коли мене чекають,
Жаль, спізнююсь, бува... Не в тому річ.
Є головне, я думаю, всі знають -
Без позитиву гра не варта свіч.
(10.01.2008.№41)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2014
автор: Вадим Косарєв