узяв на витримку.. тримаєш моє тіло
у бочці заспиртованій вином
стукаєш пальчиком, мізинцем, щоб зомліла
від погляду твердого світлим шклом
шукаєш візерунки дієш вміло
дотримуєшся правил висоти
не каєшся примушуєш тремтіло
мій кожен подих рухи під ребром
щоденно занотовуєш нотатки
ставлячи галочку - що ніби день пройшов
а уночі щоби ніхто не бачив
цілуєш.. обіймаєш тиснеш тиснеш
сонцесплетінням рухаючись вниз...
і десь надворі бруньки розкриває
лоза червона і прибою хмиз..
до останньої зірки - мороком хвилі ти Винороб мій - я твій Каприз..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485761
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2014
автор: Ольга Ратинська