Очі, як диски платівок, –
мода!
Я теж закохався
в моду –
крашану, як
авто-мобіль.
Зуби – кремово-білі,
наче моторні свічки.
На!
Дай!!
Бери!!!
Тільки мовчи!
Все “на розпашку”:
тіло й душа –
мода сьогодні така!
Мода на брюки,
мода на спорт,
в моді Висоцький,
в моді Бальмонт!
Жаль, що не в моді
вже Маяковський.
Він одягнув би
хмари в “банани”,
з бархату голосу
джинсів нашив –
Штати – і ті б закупляли.
Я закохався в очі-платівки
довго-граючі!
Вам же кохати
рекомендую
очі-касети
магніто-фонні –
в них інформації
більше!
Біле і чорне,
є ще червоне –
від проституції
Бог нас бороне!
Доки живі ще –
кохайте!
Доки на волі –
чекайте!
Вас не мине,
з вами й мене,
знову чекає
там Воркута,
ген Колима,
словом, одна
сата-на!
Легкий на спомин…
Тільки не я
буду вбивати,
тільки не я
буду стріляти –
я ненавиджу погонів!
Краще вже вбитим
бути в погоні,
аніж стріляти
в спину людині!
Я закохався
в очі-платівки
довго-граючі –
завтра арешт!
Каюсь!
Все ж не на нарах,
ще й бо кохатись
буду! –
Більше не каюсь!!!
Створено: 1989 рік
Опубліковано: "На зламі дня" - Львів: "Тріада плюс", 2004. 100 с.
С. 92 - 94
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485363
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.03.2014
автор: Т. Василько